Реінкарнація і святе ім’я Господа

Останнім часом в суспільстві все частіше цікавляться темами, пов’язані з реінкарнацією.
З’являються нові прихильники, теорії та відкриття. Свідоцтва людей, які пережили клінічну смерть, тих, хто начебто зазирнув в майбутнє, заінтригували сучасних парапсихологів, а також дослідників, таких як Елізабет Кублер-Росс (автор книги «Про смерть і вмирання») і Раймонд Муді (автор книги «Життя після життя» та  інших бестселерів).

Проте фундаментальними джералами по реінкарнації є санскритські веди, священні писання. Наприклад, в «Шрімад Бгаґаватам» є захоплююча оповідь про досвід вмираючої людини на ім’я Аджаміла. На відміну від сучасних досліджень, випадок Аджаміли дозволяє нам вивчати досвід «майже смерті» не з точки зору помираючого, а з точки зору вищих істот, присутніх під час виходу душі з тіла.

«Шрімад Бгаґаватам» розповідає, як посланці смерті, і посланці Господа Вішну, Верховного Бога-Особи , не змогли дійти згоди в тому, де повинен втілитись Аджаміла в його наступному житті. Будучи безсмертною, душа повинна народитись в іншому тілі, коли нинішнє тіло перестає функціонувати. І це наступне тіло визначається індивідуальною кармою : «Що посієш, те й пожнеш».

У випадку з Аджамілою посланці смерті хотіли затягнути його душу в пекло через велику кількість гріхів, які він здійснив під час життя. Хоча Аджаміла знаходився в комі, він усвідомлював, що посланці смерті готуються перенести його на нижчі планетарні системи. Але зненацька прийшли прекрасні, сяючі представники Господа Вішну і втрутились. Посланці Господа сказали, що слуги володаря смерті невірно оцінили діяння душі Аджаміли і не мають права забирати його.
 
Розгнівані, посланці смерті почали пояснювати, чому Аджамілу слід взяти і покарати.

 

Оскільки більшість людей несуть якусь негативну карму, борг посланців смерті доставляти їх на більш низькі планетарні системи. Ці люди діють без якого-небуть розуміння закону карми і, таким чином, здійснюють всілякі огидні вчинки для задоволення їх тіла. Вони не знають, що їх нинішні страждання є результатом минулих гріхів, і вони не можуть зрозуміти, що їх теперішні гріховні вчинки призведуть їх до страждання в майбутньому. Діючи в темноті невігластва, більшість людей не можуть знати своє минуле або наступне життя. І навіть коли вони дізнаються з ведичної літератури про переселення душі і закони дгарми, вони відмовляються визнати, що є щось крім поточного життя.

 

Такою неосвідченою людиною був Аджаміла. І через його гріховне життя посланці смерті, не бачили причин, по яким слуги Господа повинні перешкоджати їх роботі присвоювати йому свою справедливу карму.

Однак слуги Господа Вішну спитали посланців смерті, на якій підставі вони судили Аджамілу. Посланці смерті відповіли, що судили його в відповідності з релігійними писаннями. Потім вони прочитали довгий список кримінальних, жорстоких, безвідповідальних, нерелігійних і збочених дій скоєних Аджамілою.

Посланці Вішну визнали, що пекельне покарання зазвичай чекає такого грішника, але у випадку з Аджамілою воно не може бути застосовано. Незвичайною обставиною в справі Аджаміли було те, що в останній момент свого життя, він вимовив ім’я Бога, Нараяна. Хоча в цей момент він думав зовсім не про Бога, а про свого сина, Нараяну, він тим не менш крикнув «Нараяна!». І це нейтралізувало всю негативну карму Аджаміли і врятувало його від пекельних планет.

Посланці Вішну, пояснили, що Аджаміла, вимовляючи ім’я Нараяна, звільнився від всіх своїх гріхів, не тільки в теперішньому житті, але й від гріхів мільйонів минулих життів. Він вимовив ім’я Бога без образ і через це очистився і мав право на визволення. Посланці Вішну пояснили, що, навіть якщо людина опосередковано зв’язує ім’я Бога(щоб вказати на когось ще), заради жарту, для музикальної розваги або навіть недбало, святе Ім’я, все одно визволить її від реакцій всіх її гріхів. Незалежно від того, наскільки грішною може бути людина, святе ім’я Бога, має право визволити його і врятувати від пекельного покарання.

Не в силах протистояти вищій владі, посланці смерті звільнили Аджамілу. Надприродні істоти пропали, Аджаміла вийшов з коми, і по милості Господа, зміг провести решту часу у відданому служінні Верховному Богу-Особі.

Ця розповідь з «Шрімад Бгаґаватам» дає цінну інформацію про душу, наступне життя, закони карми і про вплив святого Імені Господа. Для тих, хто цікавиться реінкарнацією, ведична література безумовно заслуговує уваги. Замість того, щоб обмежуватися емпіричними даними сучасних дослідників варто проконсультуватися з «Шрімад Бгаґаватам» та «Бгаґавад-Ґітою» для чіткого розуміння реінкарнації і надзвичайної важливості і відповідальності людської форми життя.

Як сказав Сократ: «Недосліджене життя не варте того, щоб жити». І невід’ємна частина життя яку необхідно дослідити, - це смерть. Що відбувається в цей критичний час? Чи є наступне життя? Якщо так, то як ми можемо забезпечити краще наступне життя для себе? Звісно, будь-яке інтроспективне, відверте дослідження, предмету реінкарнації було би неповним, без ретельного вивчення ведичних писань, таких як «Шрімад Бгаґаватам» та «Бгаґавад-Ґітою».

 

 задати питання

Введіть Ваше питання