Стокгольмська конференція «Індуїзм в Європі» очима українських учасників

Наукова релігієзнавча конференція «Індуїзм в Європі» завершена

Наприкінці квітня закінчила свою роботу наукова міжнародна конференція «Індуїзм в Європі», яка відбулася в університеті Стокгольму. Конференція проходила саме у той залі, де виступають лауреати Нобелевської премії. Були присутні представники 22 країн, зокрема США. На сайті університету присвятили окрему сторінку цій значній події. 

Організатори звернули увагу спільноти на актуальні проблеми індуїзму та його значення для європейської культури. Будучи третьою у світі з мирових релігій індуїзм має біля 2 млн прихильників у ЄС, переважно серед мешканців азіатського походження. Стосовно самої релігії, вона має певні етнічні, мовні та культурні кордони в Європі. Нещодавно у ЄС було створено Індуїстський форум з метою поліпшення співробітництва етнічних індусів, які там проживають, з місцевими культурами. Також треба зважувати на швидке прискорення інтеграції індійської культури у зв’язку з відвідуванням європейцями країн, де розповсюджена ця релігія.

Тематично конференція прямувала у двох напрямках: історичні підвалини індуїзму, вплив ведичної літератури на сучасне життя європейців та специфіка індуїстської громади у теперішніх умовах різномаїтного суспільства.

Треба зазначити, що подібний глибокий аналіз індуїзму на європейському рівні відбувається чи не вперше, тому чекати вичерпних висновків поки що зарано. Але учасники продемонстрували жваву заохоченість та інтерес до цієї теми. Наприклад, відзначилися такі виступи, як «Йоґа в Європі» Сюзанни Ньюкомб, Лондонський відкритий університет; «Індуїзм і публічний простір в Європі» Джона Завоса з Манчестерського університету; «Свамінараян індуїзм в Європі» Раймонда Вільямса, Вабаш коледж (США), Тушара Шаха з Кембриджського університету; «Аюрведа в Європі» Майі Варрієр, Вінчестерський університет, «Храмовий індуїзм в Європі» від Анетт Вільке, Мюнстерський університет.

Невідома ланка – українці про індуїзм

Для певних країн Європи (Сходу) індуїзм майже зовсім невідомий. Те ж саме в Іспанії, Італії, Португалії, на Балканах. Доповіді переважно розглядали індуїзм у певних країнах. Таким чином, був охоплений надзвичайно широкий діапазон країн: від Англії до України і, навіть, Туреччини.

Український доклад Є. Смицького і Ю. Завгороднього називався «Індуїзм в Україні: загальний огляд і міжнародна релігієзнавча школа з точки зору вайшнавської традиції». Представники руху Свідомості Крішни надали стислу характеристику історичних зв’язків індійської діаспори в України, а також повідомили міжнародну спільноту про новітній рух Шріли Прабгупади (ІСККОН), якій поєднує в собі філософські та наукові застави. Цікаво, що серед представників доповідачів, які б практикували індуїзм, а не розглядали його суто академічно, окрім української команди майже нікого не було.

На конференції йшлося про те, що розповсюдження індуїзму в країнах Європи відбувається завдяки місцевим спільнотам, які часто не є індійськими за етнічною ознакою. В першу чергу, цей тренд пов’язаний з просвітницькою діяльністю Міжнародної громади свідомості Крішни.

Безумовно, наукова конференція стала значною подією у питанні просвіти щодо індуїзму та його новітніх течій.

Цікаві зустрічі поза конференцію

Українські вайшнави відвідали кілька центрів ІСККОН у Стокгольмі. Це, насамперед, храм Нітай-Гаурасундара на Фрідхемсплані, а також вулична харинама  на чолі з керівником храму Тапасом прабгу. Українців запросили на ферму Алмвік і Кошнес поблизу міста. Це мальовниче поселення розташоване на березі озера, складає 100 гектарів земель та 20 га с/г угідь. Тут постійно живуть майже 16 родин відданих, виховується 25 дітей. За спільнотою наглядає ініціюючий гуру Сміта Крішна Свамі, який також проживає у громаді.  Кошнес відвідав сам Шріла Прабгупада у 1973 році, а пізніше помістя викупили для видавничої ланки BBT (Bhaktibedanta Book Trust). Довгий час це була резиденція відомого колишнього гуру у СНД – Гарікеші (екс-Гарікеші Свамі). Відвідувачі, на своє несподівання, побачили книжки Шріли Прабгупади арабською та «Бгагават-гіту як вона є» у великому подарунковому форматі.

 задати питання

Введіть Ваше питання